Як користуватися MarkPad++

Вкладки

Кожен відкритий файл отримує вкладку, як у Notepad++. Якщо відкрити файл, який уже відкрито, його вкладка просто вийде наперед, а друга копія не з’явиться; а файл, відкритий, коли поточна вкладка — недоторкана Без назви, займає цю вкладку, а не лишає її порожньою.

Кожна вкладка зберігає свій текст, історію скасувань, курсор і місце в документі; незбережену позначено *. Вкладки можна перетягувати, закривати хрестиком ×, клацанням середньою кнопкою миші або Ctrl+W, а контекстне меню вкладки пропонує Закрити, Закрити інші, Закрити вкладки праворуч, Закрити всі, Закріпити вкладку, Копіювати повний шлях, Відкрити теку файла і Перейменувати файл.

Закріплені вкладки стоять першими й не закриваються командами «Закрити всі», «Закрити інші» чи клацанням середньою кнопкою. Ctrl+Shift+T повертає останню закриту вкладку, а Файл › Зберегти всі зберігає всі змінені.

Якщо закрити останню вкладку, лишиться порожня вкладка, а не порожнє вікно; під час виходу програма по черзі питає про кожен змінений файл. Файли, перетягнуті у вікно, — хоч кілька одночасно, — і файли, указані в командному рядку, відкриваються кожен у власній вкладці. Виняток — зображення: перетягнуті у вікно, вони вставляються в документ як картинки, а не відкриваються як текст (див. Інструменти письма).

Сеанси, чернетки й резервні копії

Попередній сеанс повертається. Файли, відкриті під час виходу, знову відкриваються під час наступного запуску — у тому ж порядку, з тією ж активною вкладкою, кожен на своїй позиції курсора й прокручування та в тому ж режимі перегляду. Вимкнути це можна параметром Відкривати файли попереднього сеансу під час запуску в Налаштуваннях редактора › Загальні.

Незбережена робота зберігається як чернетка відновлення. Кожні кілька секунд кожен документ із незбереженими змінами — зокрема вкладки «Без назви» — копіюється в локальну теку даних програми. Після збою MarkPad++ пропонує чернетки під час наступного запуску: Відновити, Відкинути або Запитати пізніше. Чернетка зникає, щойно документ збережено, зміни відкинуто чи вкладку закрито.

Збереження атомарне. Текст записується в тимчасовий файл, який замінює оригінал лише після завершення запису, тож заповнений диск чи збій більше не залишать обрізаного файла. Перед перезаписом версія на диску зберігається як резервна копія — п’ять останніх для кожного файла, у Файл › Відкрити теку резервних копій, — якщо ви не вимкнули це в Налаштуваннях редактора › Загальні.

Якщо інша програма змінила файл після того, як його відкрили, MarkPad++ запитає, перш ніж зберегти поверх нього, а Файл › Перезавантажити з диска (F5) завантажує версію з диска.

Режим читання

Ctrl+E вмикає й вимикає режим читання. Джерело підсвічується під час набору; відформатований вигляд бере ту саму тему й зберігає ваше місце — режим читання відкривається там, де був редактор, а якщо прокрутити його й повернутися, редактор переміститься слідом. Якщо перемикатися без прокручування, редактор лишається точно там, де був.

Ctrl+F, F3 і Shift+F3 працюють і в режимі читання: пошук іде у відформатованому тексті, і збіги підсвічуються там само. Посилання на місця в тому самому документі — виноски, зміст, посилання на #якір — прокручують до них.

Підсвічування тут у двох сенсах: джерело має підсвічування синтаксису, а ==текст== — це маркер, що зафарбовує фрагмент і в редакторі, і в режимі читання.

Розділений екран

Вигляд › Розділений екран, кнопка на панелі інструментів або Ctrl+Shift+E показує джерело ліворуч і живий перегляд праворуч. Перегляд оновлюється через 350 мс після паузи в наборі, а прокручування будь-якої панелі тримає іншу на відповідному фрагменті.

Перетягніть роздільник, щоб змінити ширину панелей; пропорції запам’ятовуються між сеансами. Вимкніть розділений екран, щоб повернутися до редактора, або виберіть режим читання для відформатованого вигляду на всю ширину.

Пошук і заміна працюють і в розділеному екрані, бо шукають у джерелі. Ctrl+C копіює з тієї панелі, що має фокус, тож відформатований текст можна скопіювати просто з перегляду.

Структура й навігація

• Структура. Вигляд › Структура (Ctrl+Shift+O) показує заголовки документа деревом; клацніть заголовок, щоб перейти до нього. Виділення в панелі стежить за розділом, у якому стоїть курсор.
• Згортання. Розділи й обгороджені блоки коду згортаються позначкою на полі ліворуч або через Вигляд › Згортання: Ctrl+Shift+[ згортає поточний розділ, Ctrl+Shift+] розгортає його, а Згорнути все / Розгорнути все діють на весь документ. Якщо курсор потрапляє в згорнутий текст, той розгортається.
• Перехід до рядка. Ctrl+G запитує номер рядка, за потреби з :стовпцем.
• Рядок стану. Показує рядок і стовпець курсора, розмір виділення, кількість слів і символів, кодування, кінці рядків, масштаб і тему. Клацніть кодування або кінці рядків, щоб змінити, як буде збережено файл.
• Масштаб. Вигляд › Масштаб, Ctrl++, Ctrl+-, Ctrl+0 або Ctrl+коліщатко миші змінюють масштаб редактора й режиму читання разом. Поточний масштаб видно в рядку стану (там його можна й вибрати), і він запам’ятовується між сеансами.

Інструменти письма

• Списки продовжуються. Enter продовжує маркований чи нумерований список, список задач або цитату; Enter на порожньому пункті завершує список. Вимкнути можна в Налаштуваннях редактора › Розмітка й редагування.
• Зображення. Вставлене зображення або перетягнуті в редактор файли зображень зберігаються в теці images поруч із документом, а в текст додаються відносні посилання Markdown. Форматування › Зображення… (Ctrl+Shift+I) робить те саме через діалог вибору файла. Документ треба спершу зберегти, щоб зображенням було куди лягти.
• Таблиці. Форматування › Таблиця вставляє таблицю потрібного розміру, вирівнює таблицю під курсором, додає й видаляє рядки та стовпці й задає вирівнювання стовпця.
• Зміст. Форматування › Зміст вставляє список заголовків із посиланнями як Markdown або оновлює вже наявний. Рядок [TOC] натомість показує зміст автоматично.
• Операції з рядками. Редагування › Операції з рядками: дублювати рядок або виділення (Ctrl+D), перемістити рядок угору чи вниз (Alt+Up / Alt+Down), табуляції на пробіли й навпаки та «Прибрати кінцеві пробіли» — лише на вимогу, бо два пробіли в кінці рядка в Markdown означають розрив рядка.
• Зміна регістру. ВЕЛИКІ ЛІТЕРИ (Ctrl+Shift+U), малі літери (Ctrl+U) і «Кожне Слово З Великої».

Усі гарячі клавіші

Повторне застосування формату знімає його, тож комбінації працюють як перемикачі. Комбінації для заголовків замінюють наявний рівень, а не додають ще один. Будь-яку комбінацію з таблиці можна змінити в Редагування › Гарячі клавіші.

Редагування › Гарячі клавіші показує всі команди меню з їхніми комбінаціями. Шукайте за назвою команди чи за клавішами, а тоді змініть, очистьте чи скиньте будь-яку комбінацію або всі разом. Комбінація, призначена новій команді, забирається в команди, яка мала її раніше, тож дві команди ніколи не ділять одну.

Налаштування редактора

Відкрийте Редагування › Налаштування редактора (Ctrl+,), щоб налаштувати редактор. Живий попередній перегляд дає спробувати зміни, перш ніж застосувати їх до документів.

• Загальні: мова інтерфейсу, повторне відкриття файлів попереднього сеансу під час запуску, резервні копії перед перезаписом файла та Експортувати налаштування / Імпортувати налаштування, які зберігають застосовані параметри, тему й гарячі клавіші у файл і повертають їх — наприклад, на іншому комп’ютері.
• Шрифт, розмір, жирне й курсивне накреслення, кольори тексту й тла — або типові значення активної теми; підсвічування синтаксису Markdown можна вимкнути.
• На вкладці Вигляд виберіть елемент Markdown, щоб задати його колір: заголовки, жирний, курсив, вбудований код, блоки коду, посилання, цитати тощо, зокрема тло коду й маркера. Як у темі повертає лише вибраний колір; інші власні кольори лишаються.
• Перенесення рядків, номери рядків, підсвічування поточного рядка й відступ тексту.
• Розмітка й редагування › Прокручування перемикає між звичайною смугою прокручування й мінікартою в стилі Sublime Text. Мінікарта показує весь документ із кольорами синтаксису й позначкою видимої частини; клацайте, перетягуйте чи прокручуйте коліщатком миші. Типово лишається звичайне прокручування.
• Ширина табуляції, пробіли замість табуляції, автоматичний відступ на новому рядку й продовження списків і цитат після Enter.
• Окремі позначки для табуляцій, пробілів (зокрема нерозривних) і кінців рядків. Вони не зберігаються у файлах і не потрапляють в експорт.

Tab додає відступ виділеним рядкам, Shift+Tab прибирає один рівень. Діалог показує, коли зміни ще не застосовано, і лише тоді кнопка Застосувати активна; вона зберігає зміни, не закриваючи діалог. Гаразд зберігає й закриває. Скасувати відкидає зміни, зроблені після останнього застосування. Типові значення показують типові параметри в перегляді, доки ви їх не застосуєте чи не підтвердите.

Налаштування діють на всі вкладки, зберігаються між запусками й не змінюють ні тексту документів, ні історії скасувань.

Файли й експорт

Файл › Нещодавні файли показує десять останніх відкритих чи збережених файлів, найновіші першими; запис про файл, який відтоді перемістили чи видалили, зникає зі списку, а не лишається в ньому, щоб знову не відкритися. Файл, перетягнутий будь-куди у вікно, — зокрема в редактор, — відкривається, а не вставляє свій шлях. Ctrl+C копіює з того вигляду, що зараз на екрані, тож відформатований текст можна скопіювати з режиму читання.

Файл › Експорт записує відформатований документ (без розмітки Markdown) як PDF (.pdf), текст OpenDocument/ODF (.odt), Microsoft Word (.docx) або окрему вебсторінку (.html) із вбудованими стилями. Експорт використовує світлу тему, придатну для друку, шукає відносні зображення поруч із файлом Markdown — у вебсторінці, збереженій в іншій теці, шляхи до зображень переписуються відповідно — і не змінює ні відкритого файла, ні його позначки зміненості. Файл › Друк (Ctrl+P) друкує відформатований документ.

Файли завжди читаються й записуються в UTF-8 і під час збереження зберігають свою позначку порядку байтів (BOM) і кінці рядків (LF чи CRLF). Рядок стану показує і те, і те; клацніть, щоб змінити, як файл зберігатиметься надалі.

MarkPad++ працює в одному вікні: файл, відкритий із Провідника, додається вкладкою до вже відкритого вікна. Копія, запущена з іншої теки, — наприклад, локальна збірка поруч зі встановленою, — відкриває власне вікно, а з --new-instance окреме вікно відкривається завжди. Довідка › Про програму показує версію, час збірки, коміт і версію Qt, з кнопкою Копіювати відомості для звітів про помилки; --version виводить те саме.

Пошук і заміна

Пошук підсвічує всі збіги одразу й після кінця документа продовжується з початку. Поруч із полями є чотири перемикачі:

• Регістр — точний збіг великих і малих літер.
• Слово — лише цілі слова; кирилиця й інші нелатинські літери вважаються частиною слова.
• Regex — регулярний вираз. У заміні \1 або $1 вставляють групу, а \n — новий рядок. Без цього перемикача текст пошуку буквальний: . означає саме крапку.
• У виділенні — шукати лише у виділеному тексті.

Клавіші «вгору» й «вниз» у полях гортають попередні запити. Заміна всіх збігів (кнопка Усі) — один крок скасування. Усі вкладки або Редагування › Знайти в усіх вкладках (Ctrl+Shift+F) показують усі збіги в усіх відкритих вкладках на панелі Результати пошуку; клацніть збіг, щоб перейти до нього. У режимі читання панель пошуку шукає у відформатованому тексті, а не в джерелі.

Підтримка Markdown

Заголовки ATX і setext, обгороджені (``` і ~~~) і відступні блоки коду, цитати з «лінивим» продовженням, вкладені нумеровані й марковані списки, списки задач (- [x]), таблиці з вертикальними рисками й вирівнюванням, горизонтальні лінії, курсив, жирний, закреслення, ==маркер==, вбудований код, посилання, зображення, автопосилання, звичайні URL, екранування зворотною скісною рискою й примусові розриви рядків.

А також посилання й зображення за міткою ([текст][id] з [id]: url "назва"), виноски ([^id] з [^id]: текст, пронумеровані й зібрані наприкінці відформатованого документа) і рядок [TOC], що показує список заголовків із посиланнями. Заголовки отримують якорі в стилі GitHub, тож посилання на кшталт [див. нижче](#my-heading) працюють, а HTML-коментарі в режимі читання не показуються.

Мови

Інтерфейс доступний англійською, українською, французькою, іспанською та португальською (Бразилія) — меню, діалоги, стандартні кнопки Qt, інсталятор і шпаргалка з Markdown у меню Довідка. MarkPad++ відповідає мові інтерфейсу Windows, а якщо перекладу на неї немає — використовує англійську.

Щоб вибрати іншу, відкрийте Редагування › Налаштування редактора › Загальні › Мова. Нова мова застосовується відразу: меню, панель інструментів, рядок стану, панелі, назви вкладок і відкритий діалог перемикаються без перезапуску. Цей сайт також перекладено: English, Français, Español, Português (Brasil).

Теми

Теми вбудовані. Перемикайте світлу й темну тему в Вигляд › Тема. Тема задає вікно, меню, панель інструментів, поверхню редактора й поле ліворуч; елементи Markdown у редакторі; і відформатовану сторінку. Власні файли тем у цьому випуску не підтримуються.

Шрифт і кольори редактора можна перевизначити в налаштуваннях редактора; усе, чого ви не змінювали, слідує за темою.

Обмеження

Перехід у режим читання займає приблизно 20 мс на КіБ Markdown, тож документ на 200 КіБ відкривається близько чотирьох секунд; документи на кілька КіБ — миттєво. Відформатований вигляд кешується й перебудовується лише тоді, коли справді змінилися текст або тема. Розділений екран витрачає той самий час щоразу, коли оновлює перегляд після паузи в наборі, тож на дуже великих документах перегляд трохи запізнюється. На набір тексту це не впливає — близько 0,2 мс на натискання клавіші при 400 КіБ, — а пошук лишається швидким, бо малюються лише збіги у видимій частині.

Не реалізовано: форматування тексту на місці під час набору (перегляд розташований поруч із джерелом), діаграми Mermaid, математичні формули LaTeX, перевірка правопису, плагіни й власні файли тем. Блоковий HTML екранується, а не передається як є; невеликий перелік вбудованих тегів (<br>, <sub>, <kbd>, …) передається.

Вимоги

Windows 10 версії 1809 або новіша, x64. Встановлення й оновлення — через Microsoft Store.